насильство
НАСИ́ЛЬСТВО, а, с.
1. Застосування фізичної сили до кого-небудь.
[Командор:] Не забудьте, що командорський плащ мені дістався не просьбами, не грішми, не насильством, але чеснотою (Леся Українка);
Здавалось, що часи насильства й знищення будуть тільки вступом і прологом до чогось іншого, до якихсь довгих і мирних часів рівноваги й гармонії, і вони будуть властивою нормою життя (М. Грушевський).
2. Застосування сили для досягнення чого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.
В дитячій душі Франка зародилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (М. Коцюбинський);
Ідеться про братерство між народами, а не про те, щоб сильніший народ підкоряв собі слабші. Це не братерство, а насильство! (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)