насильство

БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій? — зустрів його Єлисей, блиснувши очима. — Геть звідси! (З. Тулуб); Піднялася вся нація, .. піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних катів (О. Довженко); Так могли вчинити тільки фашисти. Розбоєм вони починали, розбоєм і кінчали (О. Гончар); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильства (П. Загребельний).

ПРИ́МУС (застосування сили щодо когось для його підкорення, досягнення своїх цілей тощо), НАСИ́ЛЬСТВО, ПРИНУ́КА розм., ПА́ЛИЦЯ розм., ПА́ЛКА розм., МУС діал. (Річард:) Хто має силу з примусом боротись, той робить завжди тільки по охоті (Леся Українка); Шевченко швидко втомився. Все його єство протестувало проти цього насильства, безглуздого фізичного виснажування (З. Тулуб); Як не даси з просьби, то даси з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки (прислів'я); Грайся! Невдовзі прийде робота трудна і сувора, Мус невблаганний уб'є силу веселу твою (переклад М. Лукаша).

Значення в інших словниках

1. насильство — наси́льство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. насильство — Силування, ґвалт, примус, силоміття, ок. неволення, зап. насилля. НАСИП, д. висип; (земляний) ВАЛ, (перед окопом) бруствер; (круг хати) призьба; Г. НАПІРНИК.  Словник синонімів Караванського
3. насильство — У своєму основному значенні слово «насильство» означає завдання людям шкоди шляхом убивства, калічення чи завдання болю. Його значення може поширюватись і на загрозу завдання такої шкоди, а також на психологічну і на фізичну шкоду.  Енциклопедія політичної думки
4. насильство — [насил'ство] -ва, м. (на) -в'і  Орфоепічний словник української мови
5. насильство — -а, с. 1》 Застосування фізичної сили до кого-небудь. 2》 Застосування сили для досягнення чого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. насильство — Мус, примус, ґвалт, див. насилувати  Словник чужослів Павло Штепа
7. насильство — НАСИ́ЛЬСТВО, а, с. 1. Застосування фізичної сили до кого-небудь. [Командор:] Не забудьте, що командорський плащ мені дістався не просьбами, не грішми, не насильством, але чеснотою (Леся Українка); Здавалось...  Словник української мови у 20 томах
8. насильство — НАСИЛЬСТВО — застосування сили або загроза її застосування. В найширшому смисловому контексті, сила — це вияв свавілля та його здійснення відповідно до намірів певного суб'єкта. З огляду на це...  Філософський енциклопедичний словник
9. насильство — Наси́льство, -ва, -ву; -си́льства  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. насильство — НАСИ́ЛЬСТВО, а, с. 1. Застосування фізичної сили до кого-небудь. [Командор:] Не забудьте, що командорський плащ мені дістався не просьбами, не грішми, не насильством, але чеснотою (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
11. насильство — Насильство, -ва с. Насиліе. Насильство і тиранство. К. ХП. 127.  Словник української мови Грінченка