насичати

НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст.

Насичувати.

Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. насичати — насича́ти дієслово недоконаного виду насичувати рідко  Орфографічний словник української мови
2. насичати — -аю, -аєш, недок., заст. Насичувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насичати — НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати. Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту (Коцюб., II, 1955, 130).  Словник української мови в 11 томах