Великий тлумачний словник сучасної мови

насичати

насича́ти

-аю, -аєш, недок., заст.

Насичувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. насичати — насича́ти дієслово недоконаного виду насичувати рідко  Орфографічний словник української мови
  2. насичати — НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати. Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. насичати — НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати. Ряди стоптаних капцанів, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту (Коцюб., II, 1955, 130).  Словник української мови в 11 томах