насичений
наси́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наситити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм., спец. Який містить максимальну кількість якоїсь речовини.
Насичена пара — пара, яка перебуває в термодинамічній рівновазі з конденсованою фазою.
Насичений розчин — розчин, що перебуває в динамічній рівновазі з надміром розчинюваної речовини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови