наскублений

НАСКУ́БЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наску́бти.

Наскублене пір'я;

// наску́блено, безос. пред.

[Кирпа:] Це кров!.. Звідкіль ця кров узялась? [Сохвія Станиславівна:] Спитайте вашого сина. [Кирпа:] Він каже, що це його наскублено (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. наскублений — наску́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наскублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наскубти.  Великий тлумачний словник сучасної мови