наскублений
НАСКУ́БЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наску́бти.
Наскублене пір'я;
// наску́блено, безос. пред.
[Кирпа:] Це кров!.. Звідкіль ця кров узялась? [Сохвія Станиславівна:] Спитайте вашого сина. [Кирпа:] Він каже, що це його наскублено (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наскублений — наску́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наскублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наскубти. Великий тлумачний словник сучасної мови