наскублений

наску́блений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наскубти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наскублений — НАСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наску́бти. Наскублене пір'я; // наску́блено, безос. пред. [Кирпа:] Це кров!.. Звідкіль ця кров узялась? [Сохвія Станиславівна:] Спитайте вашого сина. [Кирпа:] Він каже, що це його наскублено (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах