наскублений
наску́блений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до наскубти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наскублений — наску́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наскублений — НАСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наску́бти. Наскублене пір'я; // наску́блено, безос. пред. [Кирпа:] Це кров!.. Звідкіль ця кров узялась? [Сохвія Станиславівна:] Спитайте вашого сина. [Кирпа:] Він каже, що це його наскублено (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах