наскублений

наску́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наскубти.

Значення в інших словниках

1. наскублений — наску́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наскублений — НАСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наску́бти. Наскублене пір'я; // наску́блено, безос. пред. [Кирпа:] Це кров!.. Звідкіль ця кров узялась? [Сохвія Станиславівна:] Спитайте вашого сина. [Кирпа:] Він каже, що це його наскублено (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах