насмішити

НАСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого.

Діями або словами викликати сміх у кого-небудь, змусити сміятися кого-небудь; розсмішити.

Насмішив [Радюк] старих своїми веселими оповіданнями і причарував серце молодої чорними очима й веселою розмовою (І. Нечуй-Левицький);

Дмитро Борисович .. сміявся довго, витирав очі і знову сміявся. – Ой, не можу! Ой, насмішив! І це – майже доросла людина, студент! (В. Владко);

Вона його насмішила своєю поведінкою (М. Руденко);

Несподіване видовище насмішило їх обох (І. Білик);

Пінуччо став ніби зо сну блягузкати ще всяку нісенітницю, аж насмішив господаря (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

// Викликати насмішки у кого-небудь.

[Ничипір:] Не слід ніколи спішити, щоб людей не насмішити (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. насмішити — насміши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насмішити — -шу, -шиш, док., перех. Діями або словами викликати сміх у кого-небудь, змусити сміятися кого-небудь; розсмішити. || Викликати насмішки у кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насмішити — РОЗСМІШИ́ТИ (викликати сміх, примусити сміятися), НАСМІШИ́ТИ, ЗАСМІШИ́ТИ розм. (довести сміхом до знемоги). Коли Келембет, порушуючи встановлену звичку, назвав його Іваном Петровичем, — той скорчив таке обличчя, що розсмішив самого Василя (Ю.  Словник синонімів української мови
4. насмішити — НАСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. Діями або словами викликати сміх у кого-небудь, змусити сміятися кого-небудь; розсмішити. Насмішив [Радюк] старих своїми веселими оповіданнями і причарував серце молодої чорними очима й веселою розмовою (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. насмішити — Насміши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Насмѣшить. Мнж. 4.  Словник української мови Грінченка