насмішка

НАСМІ́ШКА, и, ж.

Глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь.

Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду, і серце його знову защеміло (С. Васильченко);

Його [Сосницького] лице на світлі, й мені видно, що на йому нема ні насмішки, ні страждання (В. Винниченко);

Глибокі повеселілі очі його з любов'ю і легкою насмішкою дивляться на дівчину (М. Стельмах);

В його [Сеня] скаламученому погляді .. блиснула чи то іскра останньої погрози, чи в'їдлива насмішка (І. Нижник).

Значення в інших словниках

1. насмішка — насмі́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. насмішка — Насміх, посміх, глузування, посмішка, кепкування, мн. кпини, (тонка) іронія, с. наруга, глум, поглум, поглумка.  Словник синонімів Караванського
3. насмішка — Глуз, глузи, глузування, глум, глумління, кепкування, кпин, кпини, насміх, поглумки, посмішка, сміх, смішки Слова насмішки: Попав кулею в пліт! Попав пальцем у небо! Якраз батька в лоб, щоб не знав, куди соб! А що? Зловив зайця за хвіст?...  Словник синонімів Вусика
4. насмішка — -и, ж. Глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. насмішка — Кпини, кепа, кепка, глуза, докладка, посміх, поглумка  Словник чужослів Павло Штепа
6. насмішка — НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше, ГЛУЗ перев. мн., розм., КПИ́НИ мн., розм., СМІ́ХИ мн., розм., СМІ́ШКИ мн., розм.  Словник синонімів української мови
7. насмішка — НАСМІ́ШКА, и, ж. Глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду, і серце його знову защеміло (Вас.  Словник української мови в 11 томах
8. насмішка — Насмішка, -ки ж. = смішки. Уже минаються дівоцькі насмішки. Чуб.  Словник української мови Грінченка