насмішити
НАСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. Діями або словами викликати сміх у кого-небудь, змусити сміятися кого-небудь; розсмішити.
Насмішив [Радюк] старих своїми веселими оповіданнями і причарував серце молодої чорними очима й веселою розмовою (Н.-Лев., І, 1956, 443);
Вона його насмішила своєю поведінкою (Руд., Остання шабля, 1959, 55);
// Викликати насмішки у кого-небудь.
[Ничипір:] Не слід ніколи спішити, щоб людей не насмішити (Крон., І, 1958, 215).
Словник української мови (СУМ-11)