насмішливий
НАСМІ́ШЛИВИЙ, а, е.
Те саме, що насмі́шкуватий 2.
Наступає, власне, насмішлива промова (І. Франко);
Холодна, насмішлива усмішка промайнула ледве слідно по її обличчю (О. Кобилянська);
Він мав воляче терпіння і насмішливу посмішку (М. Матіос);
– А ти ще не малюєш, Макаров? – почув раз над вухом насмішливий голос (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)