насталений
НАСТА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до настали́ти.
По тій цілині якась таємна, незрима рука веде плуг – нехитрий, звичайний хлопський плуг, з добре насталеним, блискучим лемешем (І. Франко);
[Кочубеїха:] Як рубають Де дерево, сокири б'ють та й б'ють, А дерево хоч хилиться, – не пада. Останній вдарить, – дерево впаде. Бери ж хутчій насталену сокиру (Л. Старицька-Черняхівська);
Легко опустивши руку, він торкнувся ручки довгого, дбайливо насталеного кинджала (О. Копиленко);
* Образно. Де це він чув уже цей голос, такий самий м'який та владний? Коли прошибла його насталений слух та сама висока нотка жіночого слова? (К. Гриневичева);
Дівчина глянула твердим, насталеним поглядом прямо у вічі Василеві (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)