насталений
НАСТА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настали́ти.
По тій цілині якась таємна, незрима рука веде плуг — нехитрий, звичайний хлопський плуг, з добре насталеним, блискучим лемешем (Фр., VII, 1951, 53);
Легко опустивши руку, він торкнувся ручки довгого, дбайливо насталеного кинджала (Коп., Вибр., 1953, 418);
*Образно. Дівчина глянула твердим, насталеним поглядом прямо у вічі Василеві (Грим., Незакінч. роман, 1962, 20).
Словник української мови (СУМ-11)