настиглий НАСТИ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до насти́гти. Несподівано настигле горе. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках настиглий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настигнути. Великий тлумачний словник сучасної мови