настиглий насти́глий -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настигнути. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках настиглий — НАСТИ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до насти́гти. Несподівано настигле горе. Словник української мови у 20 томах