настиглий

насти́глий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до настигнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настиглий — НАСТИ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до насти́гти. Несподівано настигле горе. Словник української мови у 20 томах