настиглий
насти́глий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до настигнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настиглий — НАСТИ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до насти́гти. Несподівано настигле горе. Словник української мови у 20 томах