настиглий
НАСТИ́ГЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до насти́гти.
Несподівано настигле горе.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настиглий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настигнути. Великий тлумачний словник сучасної мови