настилати
НАСТИЛА́ТИ¹, а́ю, а́єш, НАСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЛА́ТИ, стелю́, сте́леш, НАСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш, док., що.
1. Розкладати, розміщувати що-небудь на поверхні чогось рівномірним шаром.
При утриманні птиці для глибокої підстилки використовують суху подрібнену солому і деревну стружку, настилаючи їх шаром 10–12 сантиметрів (з навч. літ.);
Чистила [Мавра] вранці хлів, чесала корів шкребницею, настеляла суху солому (К. Гордієнко);
Серед ночі Йванко пообрубував найнижче галуззя, настелив на землю і ліг спати (з казки).
2. Щільно кладучи і закріплюючи що-небудь, робити настил; будувати, споруджувати що-небудь у такий спосіб.
Вставляли [будівники] у вікна рами, приганяли двері, робили східці, настилали підлоги... (О. Копиленко);
Навколо нас у тайзі кипіла величезна творча робота. Споруджували мости, настилали полотно залізниці (О. Довженко);
Дмитро й Шалва по черзі настеляли, знімали й знову мостили на болоті .. дошки, по яких прокочувалися два колеса (П. Автомонов);
Настелили підлогу у палаці фізкультури (з газ.).
НАСТИЛА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., що.
Вишивати гладдю.
Щоб настилати стовпчик, беруть на голку вище другої чисниці чотири нитки (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)