настилати

НАСТИЛА́ТИ¹, а́ю, а́єш, НАСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЛА́ТИ, стелю́, сте́леш, НАСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш, док., що.

1. Розкладати, розміщувати що-небудь на поверхні чогось рівномірним шаром.

При утриманні птиці для глибокої підстилки використовують суху подрібнену солому і деревну стружку, настилаючи їх шаром 10–12 сантиметрів (з навч. літ.);

Чистила [Мавра] вранці хлів, чесала корів шкребницею, настеляла суху солому (К. Гордієнко);

Серед ночі Йванко пообрубував найнижче галуззя, настелив на землю і ліг спати (з казки).

2. Щільно кладучи і закріплюючи що-небудь, робити настил; будувати, споруджувати що-небудь у такий спосіб.

Вставляли [будівники] у вікна рами, приганяли двері, робили східці, настилали підлоги... (О. Копиленко);

Навколо нас у тайзі кипіла величезна творча робота. Споруджували мости, настилали полотно залізниці (О. Довженко);

Дмитро й Шалва по черзі настеляли, знімали й знову мостили на болоті .. дошки, по яких прокочувалися два колеса (П. Автомонов);

Настелили підлогу у палаці фізкультури (з газ.).

НАСТИЛА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., що.

Вишивати гладдю.

Щоб настилати стовпчик, беруть на голку вище другої чисниці чотири нитки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настилати — настила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. настилати — -аю, -аєш і настеляти, -яю, -яєш, недок., наслати, -стелю, -стелеш і настелити, -стелю, -стелиш, док., перех. 1》 Розкладати, розміщувати що-небудь на поверхні чогось рівномірним шаром. 2》 Щільно кладучи і закріплюючи що-небудь, робити настил; будувати, споруджувати що-небудь у такий спосіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настилати — НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  4. настилати — Настила́ти, -ла́ю, -ла́єш; насла́ти, -стелю́, -сте́леш, -сте́лють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. настилати — НАСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і НАСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЛА́ТИ, стелю́, сте́леш і НАСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш, док,, перех. 1. Розкладати, розміщувати що-небудь на поверхні чогось рівномірним шаром. Словник української мови в 11 томах
  6. настилати — Настила́ти, -ла́ю, -єш гл. Вышивать гладью. Словник української мови Грінченка