1. Словник української мови в 11 томах

настилати

НАСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і НАСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЛА́ТИ, стелю́, сте́леш і НАСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш, док,, перех.

1. Розкладати, розміщувати що-небудь на поверхні чогось рівномірним шаром.

За 15 днів до опоросу їх [свиноматок] переводять у заздалегідь вимиті, побілені і продезинфіковані окремі станки, на підлозі яких настилають шар сухої соломи (КоЛг. Укр., 1, 1957, 23);

Чистила [Мавра] вранці хлів, чесала корів шкребницею, настеляла суху солому (Горд., Дівчина.., 1954, 216);

Серед ночі Йванко пообрубував найнижче галуззя, настелив на землю і ліг спати (Казки Буковини.., 1968, 51).

2. Щільно кладучи і закріплюючи що-небудь, робити настил; будувати, споруджувати що-небудь у такий спосіб.

Вставляли [будівники] у вікна рами, приганяли двері, робили східці, настилали підлоги… (Коп., Сусіди, 1955, 83);

Навколо нас у тайзі кипіла величезна творча робота. Споруджували мости, настилали полотно залізниці (Довж., III, 1960, 122);

Дмитро й Шалва по черзі настеляли, знімали й знову мостили на болоті.. дошки, по яких прокочувалися два колеса (Автом., Щастя.., 1959, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настилати — настила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. настилати — -аю, -аєш і настеляти, -яю, -яєш, недок., наслати, -стелю, -стелеш і настелити, -стелю, -стелиш, док., перех. 1》 Розкладати, розміщувати що-небудь на поверхні чогось рівномірним шаром. 2》 Щільно кладучи і закріплюючи що-небудь, робити настил; будувати, споруджувати що-небудь у такий спосіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настилати — НАСТИЛА́ТИ¹, а́ю, а́єш, НАСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЛА́ТИ, стелю́, сте́леш, НАСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш, док., що. 1. Розкладати, розміщувати що-небудь на поверхні чогось рівномірним шаром. Словник української мови у 20 томах
  4. настилати — НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  5. настилати — Настила́ти, -ла́ю, -ла́єш; насла́ти, -стелю́, -сте́леш, -сте́лють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. настилати — Настила́ти, -ла́ю, -єш гл. Вышивать гладью. Словник української мови Грінченка