настирливець

НАСТИ́РЛИВЕЦЬ, вця, ч.

Той, хто набридає, надокучає своїми діями.

Він [собака] кидається то до опецькуватого Петра, то до переляканої Наталки .. Діти відбиваються вінками від настирливця – квіти розриваються, вінки розтоптуються (І. Драч).