настогиднути
НАСТОГИ́ДНУТИ, ну, неш, док., розм.
Те саме, що набри́днути.
– Іди, – сказав той [дід], – хоч оленячого м'яса поїси, бо риба вже настогидла (І. Багмут);
// безос.
Так настогидло жити у відсталому районі... (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)