настойка

НАСТО́ЙКА, и, ж.

1. Горілка або спирт, настояний на ягодах, плодах, травах.

[Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок (О. Стороженко);

Писар вийняв з шаховки під мисником пляшку настойки і поставив на столі (І. Нечуй-Левицький).

2. Те саме, що насті́й 1.

Настойка з полиневого цвіту виганяє з тіла будь-яку лихоманку (Ю. Яновський);

В українській мові водну настойку попелу називають лугом (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. настойка — насто́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. настойка — -и, ж. Те саме, що настоянка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настойка — НАСТО́ЙКА, и, ж. 1. Горілка або спирт, настояний на ягодах, плодах, травах. [Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок (Стор., І, 1957, 291); Писар вийняв з шаховки під мисником пляшку настойки і поставив на столі (Н.  Словник української мови в 11 томах