насторожений
НАСТОРО́ЖЕНИЙ, а, е.
Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь.
Бійці, притихлі й насторожені, гостро стежили за кожним рухом Сагайди (О. Гончар);
Насторожений, весь внутрішньо мобілізований, вступив Аркадій у стіни хати безбожника (Ірина Вільде);
* Образно. Туляться до землі насторожені хати (В. Козаченко);
// Який виражає напружено-уважний, тривожний, зосереджений стан.
Антон стрельнув настороженим оком на Катерину (С. Чорнобривець);
Марії сподобалось її обличчя, м'яка жіночність голосу, ясний, хоч і дещо насторожений, погляд (М. Руденко);
Обоє в цивільній одежі, з білими торбами. Мали страшенно переляканий, насторожений вигляд. Ішли крадучись, дивлячися більше назад, аніж наперед (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)