насторога
НАСТОРО́ГА, и, ж.
Те саме, що насторо́женість.
Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою (О. Гуреїв);
До Славика ставиться [батько] .. з якоюсь насторогою (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)