насторога

НАСТОРО́ГА, и, ж. Те саме, що насторо́женість.

Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою (Гур., Наша молодість, 1949, 257);

До Славика ставиться [батько].. з якоюсь насторогою (Гончар, Людина.., 1960, 48).

Значення в інших словниках

1. насторога — насторо́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. насторога — -и, ж. Те саме, що настороженість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насторога — НАСТОРО́ГА, и, ж. Те саме, що насторо́женість. Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою (О. Гуреїв); До Славика ставиться [батько] .. з якоюсь насторогою (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. насторога — НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги).  Словник синонімів української мови