насторожено
НАСТОРО́ЖЕНО.
Присл. до насторо́жений.
З самого початку знайомства вони ставились одне до одного насторожено (Яків Баш);
Ще раз ударив грім, і ще раз насторожено запряли вухами пітні коні (М. Стельмах);
По снігу бредуть бійці. Мовчки, насторожено, тихо, безшумно (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)