насточортілий
НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, фам.
Дієпр. акт. до насточорті́ти.
Зв'язковий випускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, фам.
Дієпр. акт. до насточорті́ти.
Зв'язковий випускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)