насточортілий
НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, фам. Дієпр. акт. мин. ч. до насточорті́ти.
Зв’язковий випускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Янов., IV, 1959, 224).
Словник української мови (СУМ-11)НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, фам. Дієпр. акт. мин. ч. до насточорті́ти.
Зв’язковий випускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Янов., IV, 1959, 224).
Словник української мови (СУМ-11)