насточортіти

НАСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити.

[Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (Корн., Над Дніпром, 1960, 50);

// безос.

Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами (Вол., Місячне срібло, 1961, 251);

— Годі бігати! Нам насточортіло за вами гнатись (Довж., І, 1958, 153).

Значення в інших словниках

1. насточортіти — насточорті́ти дієслово доконаного виду дуже набриднути фам.  Орфографічний словник української мови
2. насточортіти — див. набридати  Словник синонімів Вусика
3. насточортіти — -ію, -ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. насточортіти — НАСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. [Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (О. Корнійчук); // безос. Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами (І.  Словник української мови у 20 томах
5. насточортіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови