Орфографічний словник української мови

насточортіти

насточорті́ти

дієслово доконаного виду

дуже набриднути

фам.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. насточортіти — див. набридати  Словник синонімів Вусика
  2. насточортіти — -ію, -ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насточортіти — НАСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. [Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (О. Корнійчук); // безос. Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. насточортіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. насточортіти — НАСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. [Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (Корн., Над Дніпром, 1960, 50); // безос.  Словник української мови в 11 томах