насточортіти
НАСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., фам.
Дуже набриднути, надокучити.
[Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (О. Корнійчук);
// безос.
Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами (І. Волошин);
– Годі бігати! Нам насточортіло за вами гнатись (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)