настоянка
НАСТО́ЯНКА, и, ж.
Те саме, що насто́йка.
Він зараз пришле їй настоянки на зіллі, півчарки якої прожене з лиця її блідоту (М. Коцюбинський);
Карпиха .. поставила перед чоловіком чималу пляшку настоянки з пахучими корінцями (Ю. Яновський);
Після закуски довелося випити кілька мікроскопічних чарочок різних настоянок (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)