настромлюватися

НАСТРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТРОМИ́ТИСЯ, ромлю́ся, ро́мишся; мн. настромляться; док.

1. Необережно наштовхуючись на що-небудь гостре, наколотися, поранитися.

“Вуйко” [ведмідь] роздер ще дві корови, але то було востаннє: добирався вночі до стаї та й настромився на кіл (М. Коцюбинський);

І. Гришка, він певний, піде за ним.., а коли треба – у вікно полізе, на вила настромиться (Г. Косинка).

2. тільки недок. Пас. до настро́млювати.

Кошики [соняшника] після зрізування по-різному настромлюються на стебло для висушування (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. настромлюватися — настро́млюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. настромлюватися — -ююся, -юєшся, недок., настромитися, -ромлюся, -ромишся; мн. настромляться; док. 1》 Необережно наштовхуючись на що-небудь гостре, наколотися, поранитися. 2》 тільки недок. Пас. до настромлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настромлюватися — НАТКНУ́ТИСЯ на що (рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранити себе або пошкодити що-небудь), НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСТРОМИ́ТИСЯ рідше, НАПОРО́ТИСЯ розм., НАРІ́ЗАТИСЯ розм., НАШТРИКНУ́ТИСЯ розм.; ПРОБИ́ТИСЯ розм. (наткнувшись, поранити себе). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. настромлюватися — НАСТРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТРОМИ́ТИСЯ, ромлю́ся, ро́мишся; мн. настромляться; док. 1. Необережно наштовхуючись на що-небудь гостре, наколотися, поранитися.  Словник української мови в 11 томах