настромлюватися
НАСТРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТРОМИ́ТИСЯ, ромлю́ся, ро́мишся; мн. настромляться; док.
1. Необережно наштовхуючись на що-небудь гостре, наколотися, поранитися.
"Вуйко" [ведмідь] роздер ще дві корови, але то було востаннє: добирався вночі до стаї та й настромився на кіл (Коцюб., II, 1955, 327).
2. тільки недок. Пас. до настро́млювати.
Кошики [соняшника] після зрізування по-різному настромлюються на стебло для висушування (Ол. та ефір. культ., 1956, 64).
Словник української мови (СУМ-11)