настійливість
НАСТІ́ЙЛИВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до насті́йливий.
Він любив у ній настійливість і радів з її успіхів (Яків Баш);
Запобіглива усмішка Шпаківського змінилася на вибачливу, у бархатистому голосі його посилилася настійливість (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)