Словник української мови у 20 томах

настійливість

НАСТІ́ЙЛИВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до насті́йливий.

Він любив у ній настійливість і радів з її успіхів (Яків Баш);

Запобіглива усмішка Шпаківського змінилася на вибачливу, у бархатистому голосі його посилилася настійливість (І. Волошин).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. настійливість — насті́йливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. настійливість — -вості, ж. Абстр. ім. до настійливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настійливість — НАСТІ́ЙЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до насті́йливий. Він любив у ній настійливість і радів з її успіхів (Баш. Надія, 1960, 14); Запобіглива усмішка Шпаківського змінилася на вибачливу, у бархатистому голосі його посилилася настійливість (Вол., Місячне срібло, 1961, 159).  Словник української мови в 11 томах