настійливість
НАСТІ́ЙЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до насті́йливий.
Він любив у ній настійливість і радів з її успіхів (Баш. Надія, 1960, 14);
Запобіглива усмішка Шпаківського змінилася на вибачливу, у бархатистому голосі його посилилася настійливість (Вол., Місячне срібло, 1961, 159).
Словник української мови (СУМ-11)