настійливо
НАСТІ́ЙЛИВО. Присл. до насті́йливий.
Маєвський делікатно, але настійливо потяг Валентина Модестовича до прохідної (Шовк., Інженерії, 1948, 287);
*Образно. Весь час мені настійливо лізуть у голову чуті колись слова (Жур., Вел. розмова, 1955, 102).
Словник української мови (СУМ-11)