настійно

НАСТІ́ЙНО.

Присл. до насті́йний.

Кучер довго й настійно стукав, доки вийшла стара горбата воротарка і брязнула ключами (І. Микитенко);

Тіло, серце і розум людини настійно вимагають праці (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. настійно — насті́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. настійно — Присл. до настійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настійно — див. настійливо  Словник чужослів Павло Штепа
4. настійно — НАСТІ́ЙНО. Присл. до насті́йний. Кучер довго й настійно стукав, доки вийшла стара горбата воротарка і брязнула ключами (Мик., II, 1957, 270); Життя настійно вимагає, щоб колгоспні і радгоспні кадри вміли рахувати, аналізувати господарську діяльність і заглядати вперед (Ком. Укр., З, 1966, 38).  Словник української мови в 11 томах