настікати
НАСТІКА́ТИ, а́є, док.
Стікаючи або просочуючись, скупчитися десь у якій-небудь кількості.
Ми у глинищах старих Підвели загату. Настікало по весні Там води багато (П. Воронько);
* Образно. Навколо все було як у казці: в долинах озерами під сонцем не туман стояв, а рожеве сяйво – наче воно з сонця настікало в низи (О. Кундзич).
Словник української мови (СУМ-20)