насущник
НАСУ́ЩНИК, НАСУ́ШНИК, а, ч., розм.
Хліб як продукт харчування.
Ти духом літаєш в край щастя, братерства, ладу і добра! За волю воюєш, про волю співаєш, а тут тебе гне за насущник жура!.. (Уляна Кравченко);
Був білий той хліб не у нас, а для нас – Черствого насущника скиба (Л. Первомайський);
Жив [чоловік] собі, хвалити бога, Не багато, не убого, Усе ж рідний мав куток І насушника шматок (І. Манжура).
Словник української мови (СУМ-20)