насущник

НАСУ́ЩНИК, НАСУ́ШНИК, а, ч., розм. Хліб як продукт харчування.

Жив [чоловік] собі, хвалити бога, Не багато, не убого, Усе ж рідний мав куток І насушника шматок (Манж., Тв., 1955, 150);

Ти духом літаєш в край щастя, братерства, ладу і добра! За волю воюєш, про волю співаєш, а тут тебе гне за насущник жура!.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 191);

Був білий той хліб не у нас, а для нас — Черствого насущника скиба (Перв., II, 1958, 146).

Значення в інших словниках

1. насущник — насу́щник іменник чоловічого роду хліб розм.  Орфографічний словник української мови
2. насущник — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. насущник — насушник, -а, ч., розм. Хліб як продукт харчування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. насущник — НАСУ́ЩНИК, НАСУ́ШНИК, а, ч., розм. Хліб як продукт харчування. Ти духом літаєш в край щастя, братерства, ладу і добра! За волю воюєш, про волю співаєш, а тут тебе гне за насущник жура!..  Словник української мови у 20 томах
5. насущник — ХЛІБ (харчовий продукт, що випікається з борошна), НАСУ́ЩНИК (НАСУ́ШНИК) розм., ПА́ПА дит. заст., ПА́ПКА дит. заст. Був білий той хліб не у нас, а для нас — Черствого насущника скиба (Л. Первомайський); Коте волохатий, Та ходи до хати Дитиноньку колихати.  Словник синонімів української мови
6. насущник — Насущник, -ка м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник. Сим. 217.  Словник української мови Грінченка