натовкмачувати
НАТОВКМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм.
Щільно наповнювати що-небудь чимсь; набивати, напихати.
Ними [трупами] завантажували цілі ешелони, натовкмачували, аби більше влізло (Я. Качура);
* Образно. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)