натовкмачувати

НАТОВКМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Щільно наповнювати чимось; набивати, напихати.

Ними [трупами] завантажували цілі ешелони, натовкмачували, аби більше влізло (Кач., II, 1958, 359);

*Образно. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш (Шевч., І, 1951, 374).

Значення в інших словниках

1. натовкмачувати — натовкма́чувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. натовкмачувати — НАТОВКМАЧИТИ, див. НАБИВАТИ і НАБИТИ.  Словник синонімів Караванського
3. натовкмачувати — -ую, -уєш, недок., натовкмачити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Щільно наповнювати чимось; набивати, напихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натовкмачувати — НАТОВКМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Щільно наповнювати що-небудь чимсь; набивати, напихати. Ними [трупами] завантажували цілі ешелони, натовкмачували, аби більше влізло (Я. Качура); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. натовкмачувати — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. натовкмачувати — Натовкма́чувати, -чую, -єш сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних. О. 1861. XI. 27.  Словник української мови Грінченка