натомлений
НАТО́МЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до натоми́ти.
Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (М. Коцюбинський);
Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (В. Козаченко);
* Образно. Натомлене штормом море здається безсилим (В. Логвиненко).
2. у знач. прикм. Який відчуває втому; знесилений роботою, діяльністю і т. ін.
Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко);
Хочеться знайти холодок і бодай на кілька хвилин дати спокій своїм натомленим ногам (Ю. Бедзик);
На повітці для дров, прив'язаній до хати антеною, спочивала пара натомлених птахів (В. Земляк).
Словник української мови (СУМ-20)