натомлений

НАТО́МЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до натоми́ти.

Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (Коцюб., І, 1955, 343);

Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (Коз., Вибр., 1947, 24);

*Образно. Натомлене штормом море здається безсилим і ледве вихлюпує на човен слабі брижини (Логв., Давні рани, 1961, 8).

2. у знач. прикм. Який відчуває втому; знесилений роботою, діяльністю і т. ін.

Гордій вернувся натомлений додому (Гр., II, 1963, 46);

Хочеться знайти холодок і бодай на кілька хвилин дати спокій своїм натомленим ногам (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 133);

На повітці для дров, прив’язаній до хати антеною, спочивала пара натомлених птахів (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 199).

Значення в інших словниках

1. натомлений — нато́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. натомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натомити. 2》 у знач. прикм. Який відчуває втому; знесилений роботою, діяльністю і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натомлений — НАТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до натоми́ти. Обидва товариші, вже без зайвих турбот, натомлені нічницями, твердо поснули сном молодості (М. Коцюбинський); Натомлений безсонням, Юрко благально дивився на брата (В. Козаченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. натомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився).  Словник синонімів української мови