натоптуватий

НАТО́ПТУВАТИЙ, а, е, розм.

Досить натоптаний (у 2 знач.).

Ось уже легко крокує Сава з натоптуватим Паливодою по ріллі (О. Гончар);

Просто огидно, огидно бути такою низенькою, натоптуватою (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. натоптуватий — нато́птуватий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. натоптуватий — див. гладкий; низький  Словник синонімів Вусика
3. натоптуватий — -а, -е, розм. Те саме, що натоптаний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натоптуватий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. натоптуватий — НАТО́ПТУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що нато́птаний 2. Ось уже легко крокує Сава з натоптуватим Паливодою по ріллі (Гончар, Новели, 1954, 169); Просто огидно, огидно бути такою низенькою, натоптуватою (Донч., V, 1957, 260).  Словник української мови в 11 томах